Позакласна робота

Впровадження елементів технології критичного мислення на уроках історії

Критичне мислення – це мислення , що

допоможе нам навчатися через те , що ми

бачимо , чуємо , відчуваємо на смак , запах , дотик, робимо.

М.Драйден

Критичне мислення - складний процес пізнання, пов'язаний із використанням певних прийомів опрацювання інформації для отримання бажаного результату.

Технологія розвитку критичного мислення – це педагогічна система, спрямована на формування у школярів аналітичного мислення .

Мета технології – навчити такого сприйняття навчального матеріалу , в процесі якого інформацію , яку отримує учень , можна розуміти , сприймати , порівняти з особистим досвідом і на її грунті формувати своє аналітичне судження.

До основних рис критичного мислення відносять наступні вміння :

·        здатність робити логічні висновки , приймати обґрунтовані рішення;

·        уміти давати оцінку позитивних  і негативних рис як отриманої інформації, так і самого розумового процесу;

·        спрямованість на результат.

Технологія формування основних компетентностей учнів на основі розвитку  критичного мислення на уроках історії складається з трьох стадій:

·        виклику;

·        осмислення;

·        обміркування (рефлексії).

Кожній стадії властиві специфічні мета, методи , форми , результат.

Результатами взаємодії вчителя і учня є сформовані соціальна, комунікативна , інформаційна компетентності.

Метою організації навчального процесу є:

·      на стадії виклику: актуалізація суб’єктивного досвіду учнів; визначення ними рівня знань;

·     на стадії осмислення: підтримання зацікавленості школярів ; перевірка учнем власного розуміння навчального матеріалу ;

·     на стадії рефлексії : узгодження нової інформації з уже відомою ; усвідомлення процесу набуття знань ; формування внутрішньої мотивації.

       Породжується критичне мислення проблемною ситуацією. Основне призначення критичного мислення - розвиток і застосування ідей. Можна виділити п’ять ознак критичного мислення:

·        критичне мислення  - мислення самостійне , це найголовніша його характеристика;

·         відправним пунктом критичного мислення є інформація , але в  жодному  разі не кінцевим пунктом;

·         критичне мислення починається з формулювання запитань, з’ясування проблем , які потрібно розв’язати ;

·         критичне мислення потребує переконливої аргументації ;

·         критичне мислення є соціальним (будь яка думка перевіряється і відточується , коли її обговорюють з іншими )  .

       Кожен прийом , стратегія в критичного мислення має на меті розкрити творчий потенціал учнів. Найбільш ефективні прийоми критичного мислення:

·   «Умовні позначки».

·  «Незакінчене речення»

·   «Кластери».

·     Асоціації

·    «Кошик» (ідей, понять, імен).

·     Мозковий штурм.

·     Гронування.

·    «2-4 –всі разом»

·     Читання з зупинками.

·     Переплутанні логічні ланцюжки.

·     Ключові слова.

·     Сенкан.

Критичне мислення - складний процес пізнання, пов'язаний із використанням певних прийомів опрацювання інформації для отримання бажаного результату.

Критичне мислення – це і є той самий засіб, що наблизить нас до найглибшого аналізу історії, цілісного її сприйняття та розуміння , оскільки забезпечує самостійне осягнення історичної реальності та рефлексійну діяльність учня при цьому.

       Серед найбільш ефективних прийомів організації пізнавальної діяльності учнів під час вступної частини уроку: асоціації , мозковий штурм, кластери, робота в парах, 2-4 –всі разом, кошик ідей.

       « Асоціації ». Учням по черзі запропоновується висловитися про те, які асоціації в них викликає основне поняття уроку. Список асоціацій записується на дошці.  Потім учням запропоновується подумати над записаними словами і обговорити їх .Обговорення цих питань дає змогу учням «увійти» в тему .

       « Мозковий штурм». Варіантів «мозкового штурму» може бути декілька, обирати їх треба від складу класу. Насамперед це може бути «мозковий штурм» в загальному колі. Його починаємо постановкою перед учнями чітко сформульованого проблемного питання , яке дає змогу висувати багато версій для відповіді. В основній частині уроку , на етапі осмислення нового матеріалу , провідними прийомами можуть бути графічні форми організації матеріалу, читання з зупинками , робота учнів у малих групах і т.д.

       «Читання з зупинками». Учні читають текст певними фрагментами , на які вчитель поділяє його заздалегідь. Після читання вчитель пропонує  відповісти на кілька запитань , потім обговорюється другий шматок. Питання , які ставить учитель для стимулювання критичного мислення , мають бути сформульовані так, щоб, відповідаючи на них, учні аналізували й інтерпретували інформацію, ідеї, будували власні припущення. Коли весь текст прочитано, учитель пропонує учням проблемне запитання .Отже, зав`язується  дискусія, під час якої учні можуть вільно висловити свої погляди.

       Найважливіша фаза для розвитку критичного мислення є підсумкова частина уроку - рефлексія. Саме на цьому етапі учні удосконалюють важливе уміння – узагальнювати інформацію, викладати складні ідеї в кількох словах. Доцільним буде застосування прийому «переплутані логічні ланцюжки».

Варіант «а». Учням пропонується відновити переплутану логічну послідовність.

Варіант «б». Учням пропонується відновити переплутану хронологічну послідовність.